Такий приємний теплий вітер.
Такий приємний теплий вітер,
Гаряча кава на сніданок,
А я стою у полі квітів
І знову настає світанок.
Ті помаранчеві тюльпани
І те безкрайнє синє небо,
Ті квіти під тобою впали,
А я безсилий впав на тебе.
Твій теплий як кохання подих,
Який я більше не відчую.
Я не знайду на тебе схожих,
І голос більше не почую.
Заплющив лиш на мить я очі,
А вже на небі видно зорі
І прокидаюсь серед ночі,
Валяючись самотній в полі.
Усміхнений іду додому,
І згадую твої долоні,
Немає сенсу тільки в тому,
Що влітку ті такі холодні.
І лиш холодний зимній вечір,
Можливо все це була казка,
Безсилий падаю на плечі,
Нехай там будеш ти, будьласка.
