Ти мене полонила навіки
Ти мене полонила навіки
Моя перша і єдина любов,
Весь в тобі я тепер, без остатку,
Ти в думках моїх знову і знов.
Мабуть, тебе зустрічав я раніше,
Охоронець зранений душі.
І снах, в мої мріях казкових,
Мій ангел, з’являлася ти.
В очарованих снах тебе бачив:
Як сходила, мій ангел з небес,
Цілував тебе ніжно у губки,
Ти одна з неймовірних чудес.
І на решті, спіймав пташенятко.
Ми сни постають наяву.
Зацілую тебе до нестями,
І навіки з собою заберу.
Олег Магденко. 30.12.2020
