Олег Магденко
Моє сонячне кохання ,
Моя пташка неземна.
Я люблю тебе безмірно,
У всім світі ти одна.
Знов пишу тобі романси,
Ти мене полонила навіки
Моя перша і єдина любов,
Весь в тобі я тепер, без остатку,
Ти в думках моїх знову і знов.
Мабуть, тебе зустрічав я раніше,
Моя мила, мила, Мила,
Де б ти тільки не була,
Я від тебе шаленію,
Мрію я, щоб ти прийшла.
Посміхнулась величаво,
Знов сніг крутиться за вікном,
Обіляючи сіру мостову.
Я вперто дивлячись у небо,
Шукаю зіроньку свою.
Але не видно вогника в далечі,
Я зустрів тебе не випадково,
Ти, мабуть, марилась мені у сні.
І була прекрасна, загадкова,
І раптом наяву з’явилась ти.
Твій погляд ніжний, променистий
У моїх руках - світлина,
Бачу очі чарівні,
Бачу посмішку премилу,
Моя миленька, це ти.
Моя дівчинка, кохана