Ти змушуєш мене плакати

Знову і знов...

Я продовжую балакати -

Ганяю в язик кров.

Роздумую над проблемами

І згадую чому це роблю.

Уявляю все якимись схемами,

Спасаю те, що люблю.

Спасаючи тільки втрачаю я?

Хочу як краще завжди.

Заручниця я себе і твоя...

Ти так не ріж, підожди.

Те щастя того заслуговує,

Щоб шлях тернистий пройти?

Ти серце міцно тримаєш моє.

Тільки гляди не впусти!

Мені так добре з тобою.

Ти підійди, обійми.

Хоч і бувають дні повні журбою,

Все подолаємо ми.