трамвайні маршрути
Завчасна осінь,
а за нею запізніла весна…
який ще є спосіб
завдати нам болю? У снах
ми всі драконоборці,
лицарі без страху і дóкору,
і прозирається творчість,
і розлітаються сóколи!
Та ні, не так.
Дощ ллє як з відра,
тліють позаду нас кораблі,
а не попереду пломенем
ніхто вже нам не дороговказ.
Кажуть, що й гроша
І навіть ломаного
не варті наші душі; тьмяні і кволі промені
ще випорхують з них, але більше так, напоказ…
ні зігрітись, ні припалити цигарку. Простромлені
стилетами і тернами серця на татаюваннях
і кровоточать як справжні.
Маскуємо біль, видаючи за жарт.
Від райських яблук оскомина –
наш післясмак кохання.
Ним присоромлені.
А був азарт!
Ось Місяць у масці надкушеного коржа,
Вийшов з туману, витяг ножа…
І пропонує угоду, ще й яку:
Міняти життя на гроші! І нікого поруч.
Пересувати світу опори
нам зась! Щільно засуньте штори!
Вгамовує біль тільки власноруч
збовтаний морфій - з кави і коньяку.
З безсонням як побічним ефектом.
І вежу ми звели, та надто крихку,
Ми мов члени переслідуваної секти
В місті, в селі,
на воді і в полі,
Переховуємось навіть від своїх.
Доволі
Сумний півфінал. Quo vadis Domine?
Як молоді ми ніби з часом в долі,
І нам все одно, хто там на престолі,
І здавалось, гуде за нами земля гулким гомоном!
А нині з горностаєвих шуб недоїдки молі
Та дбайливо збережене лиш те, що поломане.
І наші життя як трамвайні маршрути - в замкненім колі
Інколи з ніжно-гіркими споминами
Чи то в таємній надії, а чи мимоволі
Ми зазираємо в знайомі вікна
У будинках з високими коминами,
повз які повзе поволі
Трамвай в якому сидимо.
Каракаллові терми.
Та тепер ми
мовчазні свідки, учасники омерти.
Тепер наш маршрут ні сюди, ні звідси,
А від народження і до смерти.
Ось зупинка «Ліричний відступ» -
Хто наважиться вийти у всіх на очах?
Подолає страх і інертність?
Хто прагне Бога спонукати на відвертість,
Щоб всі наші офіри і оферти
Звести до купи?
І тоді буде явна наша пожиттєва скупість
В тім, що можеш тільки віддати і ніколи не купиш.
То ми, Господи, твої стигмати і струпи!
Ми тут заради того, щоб наші головні експерти
Були не патологоанатомами,
а янголами. Тобі наші душі, а кесарю - трупи.
І нам би хотілось, що раю координатами
Були нам близькі люди, вулички і будинки.
Як групи,
так і поодинці.
