Твій дар
Потрібно мати дар казати очевидне
і зовсім не важливо де є твоє місце,
з'явися і скажи у очі щось спритне
і зникни, показуючи всім, що гріх це.
Ти маєш дар у інших сковувати волю,
а іншим — чарувати піднебіння,
де лиш торкаєшся чудовою собою
до ручки мармурового склепіння.
І цей ось вірш - написаний тобою,
ти водиш чарами сама по картці.
Слова, що виросли в траві імлою,
зсипаючи слова по мокрій чарці.
Не розуміючи нічого і ні з ким,
не хотячи нікого і ніколи,
озброївшись лише навіянням самим,
гріха ти робиш лиш оскоми.
Засни і не стуляючи очей
чаруй та позамутнюй мокрі голови,
бо невідомо, скільки ще ночей
тобі показувати людям сторони.
