Твій друг
Я стомився збирати сині ківі
Хоч вони і стиглі, хоч і не злостиві
Хоч на них на ринку зараз гарна ціна
Хоч від них і пʼянієш як від вина
Я стомився вдавати що світ чорно-білий
Що він лише добрий, і не злостивий
Що я знаю що роблю, і куди я іду
Що завтра настане, а не піде в трубу
Мені речі казали, такі гарні речі
Що ми створені нащось, для чогось, доречі
Що зірки сяють мантрами, сенсом, знанням
А це все маячня, я бреду навмання
Сенси стали словами, а слова як папір
В них так мало нас з вами, і багато так дір
Я не вмію відчути, подих мій тепер стон
Навіть збір отих ківі то тепер мовєтон
Люди, де ви? Я хочу відчути що тут
Просто не вистачає посмішок, теплих рук
Складно бути і жити, коли пустка навкруг
Де ти, правда? Повір, я твій відданий друг.
