Твоя доля (157)
Якби ти була сигаретою,
скурив би одним затягом.
І ніби в холодному морі,
я був би твоїм варягом.
Ковтком вогняної води,
чи жменею сірого пороху.
Я був би твоїм індіанцем,
в ковбойську лиху епоху.
Запалом від шашки тротилу,
чи краплею крові в пустелі.
Я був би твоїв вірним псом,
в піщаній старій оселі.
Якби ти була тим храмом,
далеко, ген посеред поля.
Я був би єдиним віруючим,
якщо так захоче доля.
