У синьому небі надія літала
У синьому небі надія літала,
Просила людей не втрачати її.
Вмовляла, волала, молила, благала
Аби сподівання знайти хоч чиї.
А люди не вірили і безпорадні
Здавалися горю, нещастю й біді.
Життєві гризоти суворі й нещадні
Покорою вкрили обличчя бліді.
Часи поміняються й кращі настануть,
А втрачену долю не вернеш назад,
І морок і смуток туманом розтануть,
Світитимуть промені ранку розрад.
Ой боженьки ж боже, ой людоньки-люди,
Та що ж воно буде, куди ж бо тепер.
Не світяться очі, ледь дихають груди,
Надії останньої подих завмер.
Знесилено впала додолу надія,
Розбилася в дрізки наївність сумна,
А вранці над світом засяяла мрія
Але без надії недійсна вона ...
27.04.2021
