Ватра на снігу
"Де край завірюх, сніг, лють,
Де вітер... - біда...
Враз можна і не збагнуть:
Людина.... - бліда...
Почне тихо йти, немов,
Втрачаючи час...
Спасе тільки друг (агов!):
Багаття.... - сніг... згас...
Хто ніч розсував плечем,
Сибіру тайгу...
Той знає, чому мечем
Є ватри... - змогу:
Так, стихне снага біди,
Життя... - палай...
І друга врятує... - йди...
Багаття... світ - плай.
Квітує вікна лід - скло:
У світі... - свята...
Якщо ж ти помітиш зло,
Що гине мета...
Що можу повзти ледь - ледь,
Я, впасти, змогу,
- Мені подаруй... - (біс, геть...)
Тепло у снігу.
Нехай не тріщать дрова
У ватри доріг...
Скажи мені: "Геть слова!"
Обставин всіх збіг...
Враз буде біді - біда,
Нам... - щастя доріг...
Сніг ватра з'їда... з'їда...
- З багаттям, ти, - встиг."
