Великий син Великого Степу
В Казахстані, в Астані,
Свято відзначають
Вісім сотень літ уже
Полководця знають!
Ось Бейбарс - дитя степів,
Вкрадений війною,
Став Султаном двох країн -
Славний син народів!
Важка доля мамлюка
Не скорила юнака –
Із собою Бейбарс ніс
Рідну мову, меч та спис.
День за днем, за роком рік,
Хлопець вже в Єгипті звик
Міцне тіло, дужий зріст,
До військових справ мав хист.
Перший серед вояків,
Він хоробро лине в бій!
Крок за кроком і уже
Бейбарс сам війська веде.
Полководець, син степів,
Хрестоносців вибив стрій
В Ель-Мансурі чужаки
Втратили свої полки…
Плинув час, Бейбарс змужнів,
До Єгипту прикипів,
Боронив країну Нила,
Віддаючи власні сили.
І монгольськая орда
Перед Бейбарсом лягла.
Коліща часів крутилось
Долі, люди – все змінилось.
Хлопчик, вкрадений колись,
Вже на троні опинивсь.
Син Казахської землі -
У Єгипту на чолі,
І сирійськії народи
З Бейбарсом дійшли до згоди.
Постають міста, мости, торгівельнії шляхи.
Квітнуть і живуть народи
В мирі, дружбі, в силі, в згоді.
Пам’ять про Султана нині
Бережуть країни мирні.
