Від болю серце стигне і кровить
Від болю серце стигне і кровить,
Тріпоче ледь в очікуванні смерті,
Зневірених Бог не благословить,
З надіями що дійсністю роздерті.
Життя не гріє, мрії не п'янять,
З минулим залишилися бажання,
Як дзвони поминальні задзвонять,
Закінчаться усі земні страждання.
А біль все тисне, крає, рве й пече,
Пронизуючим наскрізним ударом,
І з кров'ю розтікається й тече,
І знову серцю допікає жаром.
Та серце наче квітка на снігу
Від того болю стигне і холоне,
Не втамувати пристрастей жагу
Що перетворить біле на червоне.
Та час для марень молодих минув,
Вже вічності межі вітання бачу,
Безжалісний біль втрат не оминув,
У відчаї за ними гірко плачу.
Той плач не допоможе у житті,
Він серця біль не втішить не втамує,
Чи то в юрбі чи то на самоті
Біль в серці знов вирує і панує ...
03.05.2021
