Війна
І знов сидиш ти ввечері темному
Течуть ті зльози знов на мимохіть
Души і серця вже немає
Не можеш більше стримать сліз
Від того , як хлопи вмирають
Вони ж ще все малі були
Життя для них лиш починалось
Хотіли жити як і всі
Та бачиш смерть їх за свободу
За віру, честь та за любов.
А інші срані мурдолаки
Ховають сраки у хати.