Я докурюю останню сигарету
Я докурюю останню сигарету,
Мені боляче та я не плачу знов.
Усе в минулому, усе вже стерто,
І “Портвейн” уже потрапив в кров.
У дзеркалі стоїть вона-минула,
А у реальності існую я.
Вона померла, назавжди заснула,
Залишила мені своє імя.
Чорні очі, чорні губи і думки…
Я йду гуляти в невідомість,
Я поза зоною й твої дзвінки
Не проникають у мою свідомість…
Я зміню статус на “МЕНЕ НЕМА”
У повітрі ще є трохи нікотину.
Я не з тобою, я просто сама,
Я важко хвора, але не загину…
Я закриваю двері, це остання дія,
Я покидаю дім твій й душу назавжди…
Що далі? Померла вже моя надія,
Та біль у серці житиме завжди…
