Я не люблю, щоб кава в мої ранки
Я не люблю, щоб кава в мої ранки…
Холодний, хай терпкий, зелений чай.
У тебе десь дружина… тут коханка…
І я, що завжди поряд, зазвичай.
Між нами кілометри і вокзали,
Холодні квіти в поетичній прозі.
Так треба, що я вчора не сказала –
Ми геть чужі. І речі – на порозі.
Зустрінемось за рік чи, може, більше.
Не варто ближче бути, вибачай.
У тебе в біографії нічого не залишу…
Холодний, хай терпкий, зелений чай…
