Як дурний пес пишу всім поспіль,
Аби знати і нікого зовсім
І попіл мій, давно розмито
Невже, невже це моє літо?
Щоб вогник від кохання днів не згас, Шукайте мук спіраль зірок що з вами... Та, поки що, лякаючи мрій час, Малюйте вірш заумними словами.
