Яких же слів на світі лиш нема
Яких же слів на світі лиш нема
І щастя , радість і кохання
Сім'я і друзі і бажання
Та чутно скрізь одно лише "війна"
Жахливе то насправді слово
Що розділяє сім'ї і коханих
Й не буде мрій таких бажаних
Скоріше б було все у нас чудово
Та чутно вибухи здаля
Впадуть будівлі що встояли
Ракети їх усе ж здолали
Навкруг здригається земля
Ми чуєм крик і плач навкруг
І крові ріки ллються всюди
Тут гинуть мирні добрі люди
Й загинув не один чийсь друг
Він був солдат боєць він ЗСУ
Закрив грудьми усю країну
Він рятував свою маленьку ще дитину
Та заплатив за це велику ту ціну
Він впав в жостокім тім бою
І біль пронизує всі груди
Для нього гірше вже не буде
Не встиг сказати дівчині "Люблю"
Не він один у день той згинув
І хлопців сотні полягло
І важко так ще не було
Хтось побратимів на завжди покинув
Та він не засмутився ані трохи
Хоть він життя своє віддав
Та радий- сина їй подарував
Лиш трішки сумно - не побачить перші кроки
" Кохана більш мене не жди" -
Злетіли з уст слова лиш ці
Й скотились сльози по щоці
Зімкнув він очі свої назавжди .
І дня чорніше не бувало
Його землею накривають
Усі провини пробачають
І лиш " Герою Слава" пролунало.