Згадай
Як на папері пишеш свої вірші,
згадай на хвильку хоч про того,
хто втратив на війні не більше
ніж просто праву руку тіла свого.
Коли співаєш зранку пісню,
загадай легкою думкою про нього,
чий голос й ранок не сумісні,
згадай про цього ось німого.
Коли проскачеш весело на своїй ножці,
подай пожертву цьому інваліду,
що утюжками сунеться на дошці,
не дотягнеться він понюхать цвіту.
І просто знай, що значить пам'ять,
нехай вона й коротка в тебе,
а храми всі колись та й спалять,
і вогнище лиш лишиться у небі.
