Згарище
« Все добре, тільки на Твоєму
лиці замало Світла та Сонця...
Я на згарищі Любові,
На крутих виточках Долі.
Я в лахміттях і пуста,
Я звичайна і проста.
Я любила щиро й вірно,
В полі бою тепер вільно.
Серце в ранах, ноги босі,
І нема підмоги досі.
Як пройти тяжку дорогу,
Й побороти цю тривогу,
Щоб в душі лишити Віру,
Що в Любов – я ще ПОВІРЮ?!
***