Життєва осене, куди ти поспішаєш?
Життєва осене, куди ти поспішаєш?
Підкралася й до мене крадькома
І сріблом мої коси посипаєш,
Вже літечка квітучого нема.
Воно було барвисте і веселе
Та вигравало райдугою фарб
Й мене манило тисячами зваб,
Його тепло ще зберігаю в серці.
Ти теж прийшла ще лагідна і мила,
Розворушила спомини в душі.
Я би тебе уклінно попросила -
Зиму до мене кликать не спіши.
2019 р.
