Зима холодна мов самотність
Зима холодна мов самотність
Приречена на тоскний сум.
Морозить душу остаточність
Не здійснених бажань і дум.
В польоті впала змерзла мрія
Ущент розбивши сенс життя.
Остання жевріє надія
Шаленого серцебиття.
Нескорене, незмінне, вперте,
Непереможне і тривке
Відлічує удари серце -
В стражданнях змучено тремке.
Ще не настав час зупинитись
І сподівається воно
Що зможе доля відмолитись
І не потрапити на дно.
Дно темряви, пітьми безодні
З якої вічність править час.
Хай за вікном зима сьогодні,
Запал весняних днів не згас.
Душі замерзлій тепло стане,
Сум проженуть яскраві сни
І знову сенс життя постане.
Мені б дожити до весни ...
10.01.2021
