Знову «Плине кача»
«Плине кача», «Плине кача»,
Берегів не знає,
Чом так гірко, чом так стрімко
Хвиля набігає?..
Через степ широкий долом
Шлях свій прокладала,
Берегиня-медик, доня,
Сина й дочку мала.
Він завжди робив світлини
Світового рівня,
Та зростуть сини чотири
Без його обіймів.
І в сім’ї стрілецькій зміни:
Командир загинув,
Жінка, дід, сини чотири—
Дбав про всю родину,
В Ямполі у розпал бою…
Вдома відспівають:
Гарнізонний храм у Львові
В області всі знають…
«Плине кача», «Плине кача»,
Скелі підмиває,
Як загинув ти, козаче,
Донечка спитає;
Не спитала мати сина,
Через що загинув:
То війна іде стосила,
З нами Бог!.. та плачуть й сильні.
В кого сила вітру в крилах,
Височінь долає,
Екіпаж прикрив прориви,
В соняхи лягає.
«Плине кача», «Плине кача»,
На колінах люди,
У містечку кожен плаче,
Друзів не забудуть.
Вороги в нас лють збурили,
Їм ховатись треба,
Хоч ламають мужнім крила
На землі та в небі.
Чом так гірко серце плаче,
Сльози не спиняє?..
В Україні «Плине кача» --
Небеса приймають…
