Звіздар
Цієї ночі продовжиш лік зірок.
Саме продовжиш, бо пам’ятаєш
на котрій ти зупинився напередодні,
Бог життя дає строк,
Та завше втаїть
його тривалість, не натякає
На кінець. І ніякі прикмети народні
Не здатні зарадити тут.
Хіба який Дмитро «Байда» Корибут,
Князь Вишневецький,
Обходячи твій редут,
Скаже «Вилазь! Ходи, а то тут
станеш опецьком!»
Перемагає акт творення в цім світі оптовий збут:
Навіть у святинях віри грецької
Православний люд
З природної гречності
Щиро вітає та плескає
Зайдам-пройдисвітам звідусюд,
Немов волхвам з маленькими течками,
Повними скарбів (і в тій ж мірі облуд).
Пустелями, вавилонами та провінційними містечками
Рим, Єрусалим, Освєнцім, Фатіма і Лурд,
Шляхами не такими, щоб безпечними,
Добирався до нас той нечисельний гурт
Повз часу-циклопа між заблудлими овечками.
Потрапляли з нурту в нурт,
То приєднуючись до молитов, то обгризаючись суперечками,
В щось вірячи (бо абсурд),
І де кров’ю залиту землю засіяли гречкою,
А життя перетворене в паркур,
Тяглись один за одним вервечкою
До людських конур.
Постукали в твої двері. Бо сьогодні ввечері
Попри хмар намул
Ти лічитимеш зорі, які ще не змили течії.
Станеш до них впритул.
Серця наші припечені,
а в думках сумбур,
Душі з янгольських крил, а тіла зі звірячих шкур,
Ми вірили в цілющість зречення,
Що можна врятуватись втечею,
Та пек тобі цур!
Всім нам приречено
Бути предтечами
Тим, хто за нами стає на цей мур;
Вони конкістадори, а ми для них кечуа.
Життя чиє з Заповідей перетворюється в каламбур.
Глосарій
*Рим, Єрусалим, Освєнцім, Фатіма і Лурд- як місця мучеництва і святості.
* «Вірю, бо це абсурдно» - слова богослова Тертулліана
*Кечуа- одне з американських автохтонних племен.
