Яновський Юрій
І
Над морем летіла хмара,
І крапля упала в море…
О море, простий товариші
Ой крапля, яка ти скора!
Засмаглі твої плечі,
Яновський Юрій – Епіграфи з роману «Чотири шаблі» (Пісня сьома)
Голос:
Ми путь свою пройшли, як гагаган,
Що з неба од зорі схилив орбіту.
У ніч, у млу, у біль, у дикий лан
Летіло непідковане копито!
Яновський Юрій – Епіграфи з роману «Чотири шаблі» (Пісня шоста)
У пісні шабля татарву січе,
У думі — за дружину вірну править.
Бредуть, співають люди без очей,
Перебираючи струну і славу.
Яновський Юрій – Епіграфи з роману «Чотири шаблі» (Пісня п’ята)
Щаслива путь, у далеч ідучи!
Топчіть її, оріть важку планету.
Життя є рух, життя є числа числ,
І люди в них — безодень силюети
Яновський Юрій – Епіграфи з роману «Чотири шаблі» (Пісня четверта)
Бригади кінної сувора честь
Не може падати або згасати!
Життя тече, рушниця тре плече,
Перетомилися в боях солдати.
Яновський Юрій – Епіграфи з роману «Чотири шаблі» (Пісня третя)
Приходь іздалеку, одчай труби,
Великої військової тривоги!
Летіть, летіть весняної доби,
Земля і кінь, списи і корогови!
Яновський Юрій – Епіграфи з роману «Чотири шаблі» (Пісня друга)
Підібрано до рей і збито паруси,
Чекає вся команда абордажу.
На марсі варта дивиться у синь,
Зіперлись ліктями на снасті ляжі.
Яновський Юрій – Епіграфи з роману «Чотири шаблі» (Пісня перша)
Благословіть почати щирий труд,
Що відчинив би далину, як двері.
Довірте недостойному перу
Достойне слово ставить на папері.
Високо в небі соколи літали,
Далеко в море гості випливали,
І парус — парус — парус доганяв.
Надувши груди білі, йшли фрегати,
Над морем місяць уставав солдатом
І просторінь шляхів охороняв.
Веселий день любови кочової!
