Poems by Павло Глазовий

All Poems Original Poems Translations

« ‹ 1 2 3 4 5 6

…

› »

Зальотник

У суді про аліменти справу розбирають.

— Скільки з жінкою жили ви? — Панаса питають.

Той стоїть у гордій позі, крутить головою

І запитує нахабно:

— З чийою? З мойою? —

Молодий суддя скривився і насупив брови:

— Не з “мойою”, а з “моєю”. Не калічте мови. —

Тут Панас підбіг до столу, глянув на два боки

by Павло Глазовий

Про Секлету і газету

Голова сільради Сидір Півторакожуха

Якось, випивши, Секлеті відкусив піввуха.

Це обурило до того й потрясло Секлету,

Що вона послала скаргу в обласну газету.

Звідти скаргу переслали голові райради.

Голова її направив до сільської влади.

Прочитав уважно скаргу Півторакожуха

І в газету відписався: “Секлета — брехуха!”

by Павло Глазовий

Темнота!

Після лекції Кіндрат запитав Мартина:

— Що таке дегенерат? Риба чи рослина?

— Темнота! — сказав Мартин і махнув рукою. —

Це такий же чоловік, як і ми з тобою.

by Павло Глазовий

Впертий лектор

Хоч у лектора зубі спереду й немає,

Він на пенсію не йде, лекції читає

Про мораль та про нові норми поведінки.

Зуби вибили йому у чужої жінки.

by Павло Глазовий

Дегустатор

Піп Антоній, що ніколи не вживав спиртного,

Якось випив у буфеті коньяку міцного

І промовив: — Безподобно! Отрицать не можна.

Це божественний напиток, но ціна — безбожна.

by Павло Глазовий

Грішний піп

Дяк попові молодому заявив: — Панотче,

Грішні ви, бо дуже кодло любите жіноче. —

Піп надуся: — Що за гріх тут? Я не розумію.

Зараз я про це спитаю пресвяту Марію. —

Став у церкві на коліна: — Скажи, божа мати,

Чи попові можна діло з женщинами мати? —

Дяк тим часом заховався за іконостасом.

— Ні, не можна! — крикнув звідти солоденьким гласом.

by Павло Глазовий

Нервовий Бог

Раз бабуся в піст великий

Сиділа сама.

“Ніхто, — дума, — не побачить,

Нікого ж нема.

Відламаю шмат ковбаски

Та тихенько з’їм”.

Раптом блискавка як блисне!

Як торохне грім!

by Павло Глазовий

Мученики

У неділю в церкві божій читав отець Сава:

— Авраам родив Ісаака, Ісаак — Ісава… —

А бабуся богомільна заломила пальці:

— Які ж були роботящі святії страждальці!

І Біблію написали, і богу годили,

І з жінками не возились, а самі родили.

by Павло Глазовий

Святий музей

Двісті літ стояла церква та й музеєм стала,

Щоб публіка по квиточках її оглядала.

Зайшла баба до музею, цілує ікони,

Відважує на всі боки низенькі поклони.

Біля виходу картину вгледіла велику

Й давай на ній цілувати бородиту пику.

А ізбоку хтось промовив:

— Це вже бабі кришка…

by Павло Глазовий

Семенове собача

— Мав я, куме, собача — ну, на всю округу!

Узнавало по очах злодія, хапугу.

Як зустріне десь того, хто хапає, краде, —

Загарчить, аж зашкварчить, тут же і насяде.

— А куди ж те собача ти подів, Семене?

— Та продав, бо почало кидатись на мене.

by Павло Глазовий

Гризун

У Матвія Гризуна двір є і садиба.

Він по дворищу своїм, мов куркулик, диба.

Очі жиром запливли, потонули в салі.

Тільки й бачить власний тин і нічого далі.

Уночі він задріма на якусь хвилину,

Сниться: злодіїв табун лізе по малину,

А собака спить собі в будці біля сіна…

Прокидається Матвій, будить свого сина.

by Павло Глазовий

Що краще стріляє

— Стій, стрілятиму! — гукнув сторож на Мелашку,

А вона йому під ніс — отакенну пляшку!

Та й побігла геть з мішком. Їй тепер нічого,

Ну, а сторожа знайшли вранці ледь живого,

Видно, в пляшці тій була не проста водиця,

Якщо стрельнула вона краще, ніж рушниця.

by Павло Глазовий