Симон Найда
Я змалюю очі твої,
Я змалюю їх на папері,
І залишу у серці на вік,
Прикріплю їх наче шпалери.
Я змайструю душу твою,
Коли настане день прощання,
Зомлієш ти, на тих руках,
Що щойно ніби цілувала,
Що наче в гору підійма.
Сором'язливо твої сльози,
