Олена Коршун
Я хочу засинати і не думати,
Що десь далеко, коханий мій, не спить.
Я хочу розуміти, а не мріяти,
Що він про мене думає в ту саму мить.
Я хочу знати справи в нього як,
Я хочу з тобою родину,
Здорову, щасливу дитину,
І дім , і сім’ю за столом,
І наші поїздки гуртом,
Вогонь у каміні вночі,
Розмови з тобою в тиші
Хто є для мене "мій!",
Чомусь мене питаєш,
Скажу без всяких мрій
Те, що і так ти знаєш.
Це той хто поруч йде,
Мовчки ніжно пригорне,
Не здавайся
Попри все в життя,
Залишайся
Мрійником в душі.
Не стидайся
Бути не як всі,
Нас розділяють кілометри,
Години, відстань та життя.
Для мене не важливі метри
Та ти інакший є ніж я.
Між нами є роки надії,
З тобою спокій,
З тобою тиша на душі,
Мій темноокий
І найрідніший у житті.
Давай ми будемо
Один одному сонцем у ночі,
Все, останній раз і я забуду
І, щоб не казав, щаслива буду.
Все, назад шляху уже немає,
Там мене нічого не тримає.
Все, я ожила і вперед іду,
Згадаю, скучу, але не зверну.
Дивлюся на море, ти поруч зі мною,
Фізично лише, та нажаль, не душею.
Я погляд, я дихання твоє відчуваю,
Торкнутися хочу та себе зупиняю.
Дивлюся на хвилі, на зорі на небі,
На риси знайомі мені та приємні.
Втрачати
Коли його лишень знайшла,
Впливати
На те усе не можу я.
Дай сили Господи мені,
Як добре, що тебе немає
І що закінчилась вже гра,
І нас нічого не тримає,
Ти відпустив - і я пішла.
Як добре що пройшла зима
І з собою спогад забрала,
Дивись цей світ
Не чорний і не білий,
Він має безліч кольорів.
Дивись твій світ
Затишний, дуже милий,
Він має безліч різних днів.
Я хочу, щоб ти це знав,
Хочу, щоб ти відчував,
Мою душу, почуття,
Які до тебе маю я.
Хочу, щоб почув слова,
Ніжні дотики тепла,
