Stasy Di
Маленькие глазки, милый носик,
Все это люблю в тебе, мой курносик.
Ты наше чудо, любимое чадо,
Мама и папа всегда с тобой рядом.
Чи я герой, чи я геройка?
Як тепер треба казать?
Хіба важливо, коли ця трійка
глядить на тебе як на бл**ь.
Їм байдуже, що в тебе вдома
Я знов пишу, коли ніхто не бачить
Ці строки линуть із самого серця
Прошу тебе колись мене пробачить
І не гадати, що ж сталося з нею
Хто знав, що буде боляче дивитись
Прошу, зціли мене поглядом своїм,
Щоб він торкнувся мого тіла.
І прошепчи на вухо ніжно й тихо,
Що в цьому світі саме я для тебе мила..
Не буду тішитись, що ми, удвох, колись
чистый лист бумаги
в нем ничего нет
можно подумать над правдой
и написать все как есть
Война меня убивает,
