Не фанатик
Я не фанатик шумних вечірок,
Де музика, п’янка, гул, шум і гам.
Повір, не дотягнишся так ти до зірок.
Вбивати свій час так нікому не дам.
В маленькій компанії лиш самих близьких,
Моя фортеця
Вам не розбити моєї фортеці!
Щодня я вливаю у неї метал.
Те сало яке так висіло на боці,
Тепер уже наче кам’яний вал.
Свій храм для душі я будую завзято:
Особисте свято
Сьогодні моє особисте свято.
В цей день з’явився я на світ.
І хоч років пройшло багато,
Я не веду себе як дід.
Я сів, включив стареньку пісню,
Трансформація
Моя ціль – трансформація світу,
Що за роки створив я в собі.
Бо збагнути я хочу освіту,
Закопала що мене в лайні.
Я закинув і тіло і душу,
Іммігрант
Колись хотів я стати іммігрантом,
Щоб у Європу, там де є бабло.
Та зрозумів я якось ненароком,
На Батьківщині іммігрант я вже давно.
Немає прав, немає допомоги,
Вибір
Вранці встав і позаймався.
Випив кави, запалив…
Як ніколи я не здався,
Тільки м’язи розігрів.
Душ холодний так лікує,
Заручник системи
Я був сліпим заручником системи.
Я вірив в конституцію, права.
Я намагався не порушувать закони,
Та влада вже зворотне довела.
Я зрозумів, надіюсь ще не пізно,
Невідомий поет (83)
Поки я невідомий поет,
Та прихильників декілька маю.
У своїх віршах я пишу,
Тільки те, що насправді я знаю.
Так багато пройшов у житті.
День (290)
Цей день, завжди, він тільки твій.
І що ти будеш з ним робити?
Як закінчити його хочеш, зрозумій!
Ти можеш бути битим, або бити.
І ціль свою постав лиш фоном,
Багатство (82)
Що є багатство для Вас?
Що мотивує творити?
Те, що є плинне, як час?
Чи можна все ж що заробити?
Раніше гнався за баблом,
Усім хто зостався
Мій корабель не піде вже на дно,
Бо субмариною із дном він зіштовхнувся.
Напевно стане скоро літаком,
Тримайтесь всі, від мене хто не відштовхнувся.
Зостався хто, не дивлячись на те,
Світло (289)
Я дивлюсь, як прокидається сонце,
Як гуляє воно по парку.
Заглядає у кожне віконце,
І дає до пробудження знаку.
Я давно прокидаюсь у темінь.