Моя зірко ! Лише ти мене повсякчас розумієш,
Своє світло даруєш мені крізь замурзані грати,
Сходить Сонце щоранку і ти поступово тьмянієш,
Твого світла щовечора ждуть полонені солдати.
Світло Сонця знущання й тортури для нас осяває.
Божий день людям радість несе, нам страждання і муки.