Тінь ...
Случайная моя любовь,
Случайный взгляд случайной встречи,
Тебя мне не увидеть вновь.
Окончен бал, погасли свечи.
Безумных чувств безумный шквал
Из глаз в глаза навстречу хлынул.
Мой Бог ...
За что мне жизнь такая суждена,
Что рвёт на клочья душу тишина,
Что в плен печали радость отдана,
Что лишь сквозь ненависть любовь видна
Как отражает Солнца свет Луна ...
Сильно ватный мозг заело !
Не твоё собачье дело,
Сколько жить осталось мне.
Лишь бы не в твоём говне.
В Украину ватным свиньям
Путь заказанный отныне,
Мій друже знай, засяє знов
Свободи зірка з небокраю,
Без зайвих рухів і розмов
Народ змете злочинну зграю,
І з українського розмаю
Розквітнуть щастя і любов !
Розбурханий час, невгамовний, неспинний,
Вирує-буяє життя через край.
Біжить і біжить уперед хуткоплинний
Туди де ясніє від мрій небокрай.
І юність і молодість швидко минули,
Вже старість у шибку шкребеться мов кріт,
Зорі у серці кохання запалює,
Світить-палає яскраво горить,
Світ в дивовижну чарівність забарвлює,
А невзаємне мовчить і зорить.
Серце закохане змучено мається
У нерозділеному почутті,
А я дівчина весела
І зовуть мене Анжела.
Маю коси, маю вроду,
Добру вдачу і свободу.
Пишнотіла, чорноброва,
І до шлюбу йти готова.
Зима не тішить не милує,
Замерзли мрії й почуття,
Мороз на склі вікна чаклує
Що не піде з мого життя.
Малює квіти, візерунки
Казково дивні мов зі сну,
Лелека чорний не кружляй над моїм домом,
Не обіцяй забав минулого життя.
Твій щемний спів на серці сумом, в горлі комом.
До безтурботних днів не буде вороття.
Лелека чорний не сідай на мою хату,
Дарма ти з вирію до мене поспішав.
Біля мене зірка впала
На траву шовкову.
Подивилась, привітала,
Завела розмову.
Каже що була щаслива
У падінні з неба
В конце концов я вам не должен ничего.
Под этим небом в этой жизни все мы люди.
Я не отдам ни мига счастья своего
И пусть меня за это Бог сурово судит.
В конце концов вы ничего мне не должны.
Мне ни секунды счастья вашего не надо.
Пам’ять - вічна мов зоряне коло
Час від часу вертає назад,
За минувших років частоколом
Бачу постаті вбитих солдат.
Вони рідний поріг боронили,
Рідний край, Батьківщину свою.
