Саш Ко
Життя…
Можливо все…Не вір, що неможливо,
Думки про неміч - немов гніт,
Одні дарують людям диво,
Другі живуть як пустоцвіт!
Життя крихке…Але барвисте,
Диво...
Вона була - неперевершено вродлива,
І я хвилюючись, забув про все на світі,
Зустрівшись поглядом з казковими очима,
Скульптурою закам’янів - тієї ж миті...
Червона парасолька, плащ під колір неба,
Будь…
Я такий тобі вдячний…Без міри,
Що ти є, що зі мною, поряд,
Твої очі як два сапфіри,
Відірвати не можна погляд!
Я зливаюсь з тобою в єдине,
Не чекай…
Вітер шепотів мені тихенько,
Це вона…Твоє велике диво,
Ти теплом зігрій її серденько, -
Не чекай…Іди вперед сміливо!
Сенс шампанського - якщо воно ігристе,
Мамина калина...
Ходімо синку, познімаємо калину,
Так і сказала - познімаєм, не зірвЕм,
І защеміло серце в ту хвилину,
Немовби його стисли обручЕм!
Рідненька моя, ніжна, чемна,
Цветок…
... Мне нравится, когда цветок или пучок травы растет сквозь щель в бетоне. Это, чёрт возьми, героически.
Джордж Карлин
Достоин всяческих похвал,
Цветок, проросший сквозь бетон,
Кріпись!
Я прийшов Вам допомогти, а Ви скаржитесь, що я не хочу плакати разом з Вами…
Фрідріх Ніцше
-Кріпись!!!
-Немає більше сил…
-Хто руки опустив, майбутнього не має!
Якби ж то…
Мені до серця, яблуневий цвіт,
Весняні вишні, літня тінь горіха,
Старої хати, стоптаний поріг,
Скрипучі двері, із соломи стріха…
Килим трави, що вкрив подвір‘я,
А день за днем, як посвист кулі,
Летять не повертаючись назад,
Вже менше літ кують зозулі,
І все коротше друзів ряд…
Белоснежка…
Давно это было...Их первая встреча,
Но помнит и он и она,
Был тёплый, апрельский,в ту пятницу вечер,
Гуляла в цветеньи Весна!
За столиком маленьким, в старой кафешке,
Чудернацька…
«Жінка – як музика, її можна любити навіть не дуже розуміючи»
Ліна Костенко
Чудернацька якась ти…І врода твоя незвичайна,
В тобі смуток і радість живуть водночас,
Діалог...
Віддайте дітям мир - їм ще так довго жити,
Старим і немічним - життєву насолоду,
Голодним хліб!В достатку їсти, пити,
А невродливим - фантастичну вроду!
Жінкам повагу, ніжність і тепло,
