ніхто і ніколи
півторашки, милі крихітки
ніжні, як пелюстки квітки
але трахати їх це вже ціла наука
бо вивертаєшся, як їбана гадюка
безмежний досвід, нестримні бажання,
де поєднались насолода і страждання.
солодка агонія, екстаз і біль -
мазохізм вершить свій безжальний стиль.
Комусь сподобалась твоя анкета!
Чи то повії, чи то школярці.
Що ж, прийдеш до мого шеолу,
Де навіть не воняє котою.
метелик летів,
а я дивився,
як зникала вона,
як зникали надії.
злиття тіл у екстазі
вершина буття чи лише початок?
природа жартує над нами
одним змахом руки
розвалився на ліжку
тиж прожогом дивишся
ніби я божевільний
вночі наснилась і вбилась в мізки
думка шалена, розбурхані змістки.
глуздом поїхав, ніяк не заспокоюсь,
навколосвітня нудьга черепної коробки.
"мама дала життя,
тато характер,
а я першокурсниці,
яку вперше бачу".
нове життя? Не треба, маю старе,
нове життя? Не треба, маю старе -
нове життя? Не треба, маю старе.
у цьому житті
ти королева
я прислуга
Смуток мережить серцями тривог,
Мов хмари чорні, сповнені пригод.
Утома вгризається гострим терпіння!
Та в чистих серцях, ще палає надія.
загнаний в кут самотності гарчу,
від люті, безсилля болі реву.
людське так близько і так далеко,
наче кістка, що в повітрі завмерла.