Кирило Грудень
Грудень - Занурення
Блукав стежками сивих гір,
Забувши час і шлях додому,
Від дня буття із давніх пір
І тисячі років потому...
Вийшли на двір
Сонце стрічать
З хлібом в руках,
Світ вечилать -
Місяць й зірки,
Воду і дощ,
Землю й щодень,
Вітер й вогень.
Ой, на ранок, на ранок.
Слухайте на YouTube| Spotify | iTunes
Грудень - Грудень
Бачу твій прояв у чорних круках,
Чую твій шепіт в холодних вітрах,
Морок чаїться у твоїх очах -
Тягнусь до тебе повз трепетний страх...
Я хочу щоб ти дивилася завжди у очі милі,
Де Сонце тягне проміння до води - ставай на хвилі.
Ніхто не треба - лиш небо і земля та море синє.
Ніхто не прийде, нікого не чекай - ставай на хвилі.
В час, коли тихо спить земля,
В час, коли не тече вода,
В час, коли сонце світить, але зовсім не дає тепла,
Тихим голосом огортай
І за руку мене тримай,
В час, коли зрозумієш, що за вікнами прийшла зима.
Спи тихо-тихесенько
В колисці вітрів -
Вставати ранесенько,
У грім навесні.
Ой сила-силенонька -
Крізь воду й вогонь,
До сонця, до небонька,
Із ночі у день.
Слухайте на YouTube | Spotify| iTunes
Грудень - Все, що нам треба
То наше сонце,
То наше небо,
То наші зорі -
Все, що нам треба,
Наші бажання,
Всі наші мрії,
Наше натхнення,
Наші єдині...