Юрій Шатунський
Ми поволі мимоволі
Загубили свої долі в степах
Ще коли були у школі
Намагались відшукати свій шлях
Йшли незнаними стежками
Ноги наші були всі в мозолях
Я знаю ти існуєш
Є десь поруч
Зовсім недалеко
Як джерело з під ґрунту
Шукаю марно твої кроки
Най вітрила спущені мої
Я дрейфую в синім морі
Пропливають поруч кораблі
В них мотор шумить в мажорі
Мій вітрильник втратив свою ціль
Через осоку через полин
Ішов по степу Блудний син
Ішов до дому Блудний син
Один
Вітер в кишенях у спині ножі
Зрадили всі, він сам на межі
