Фріді Кало присвячується…
Ліжко – ковпак, буцигарня для тіла,
Пута покути, життя в простирадлах,
Люди порожні для тебе, безрадні,.
Пам’ять не зрадить, що радість зотліла.
Мов на стовпі без відступництва відьма,
Так, ніби Бруно, за віру в безмежність.
Лежень оспалий сапить: «Незалежність!