Я бачив учора, не далі як за півметра, -
зупинкою сіялась мряка, у ній дзеленчав трамвай,
сварилися птахи. У небі цвіла комета.
А з даху зірвався місяць й скотився за небокрай.
Він щойно прокинувсь, як сотні народжень досі,
кивнув на добраніч зорям, одяг чисту пару крил.