Марк Чулак
Ти розчинилася в темряві,
Марно шукати.
Ти була дорога мені,
Тобто є що втрачати.
І знову життя поринає у смуток,
І знову несе у вир почуттів,
Душа, наче хмара, шукає притулок,
У переплітіні людських світів.
І наче в дорозі з обривом у море,
