Неоніла Володимирівна Гуменюк
Зацвіла так рясно липа,
Бджілоньки сюди летять,
Щоб нектар скоріш збирать.
Згодом з нього буде мед,
Ні для кого не секрет,
Що цілющий та смачний
Все на світі знає він, всюди ж побував,Лугами широкими,високими горами,
Лісами дрімучими подорожував.
Мандрував далеко так,аж за океанами,
Повернувся все ж таки до країв своїх.
Осокори слухають оповідки гарнії,
Багато цікавого дізнаються з них.
Білая сніжиноночко
І сідай на землю ти,
Наче намистиночка.
Вас багато як примчить,
Ось тоді ви зможете
Землю-матінку укрить
І пам"ятаймо мить, коли любов цвіла
Трояндами, ромашками, тюльпанами,
В серці запалила іскорки тепла.
Життя таке коротке й швидкоплинне,
Літа біжать так стрімко, мов бистрая ріка.
То ж бережім, шануймо ми любі "половинки",
І котиться воно в траву м"ячем.
Усюди-всюди та її заграва
Багряним розсипається дощем.
А черешневі вогники-листочки
Спалахують на сонці, мов рубін,
Розшита у калиноньки сорочка
І жовті вони у ромашки,
А у волошки такі сині-сині,
Фіолетові ще у фіалки.
А бузкового кольору очі в дзвіночків
Та у півників тих, що край поля.
Наче хвиля морська - мої очі,
Із усіх боків обступили,
Як рідну матінку сини,
Від вітру й снігу захистили.
Гіллям помахують вони,
Неначе крилами лелеки
Чи гордії гірські орли,
Десь поблизу струмочок дзюркотів,
Але зима знову чомусь вернулась,
Мабуть хотіла налякати їх.
Та показати свою силу й владу,
Мовляв, усі ви бійтеся мене.
Але весна уже не за горами
Ронила сльози вниз свої дрібні.
Може повівся хто нечемно з нею?
-Образив хто тебе? - скажи мені.
Це Вітерець гонив отак мене,Втомилась я і хочу відпочить.
-Та заспокойся і не думай про сумне,
Хмаринко й більше сліз не лий.
Визнать життєві помилки,
На серце каменем лягають
Гріхи за прожиті роки.
На жаль не зміниш вже усе ти,
Життя рікою відпливло.
Та намагаймось жити чесно,
Завжди й всюди я співаю,
Бо пісень багато знаю,
Вони жить допомагають.
Так, журлива - серце крає,
Жартівлива звеселяє,
Віру в краще теж вселяє,
Десь там у долині
Біг струмок веселий
Швидко та невпинно.
Біг попід горбочок,
Де росли берізки,
Поспішав струмочок