Неоніла Володимирівна Гуменюк
Йшла зима семимильними кроками,
Принесла із собою колядочки
Та щедрівки.І світлої радості.
Всім солодка кутя смакуватиме
І засяє ялинонька-райдуга,
Ці різдв"яні пісні ми співатимем
Як загнаний звір причаївся в куточку.
Це не пустило його на поріг,
Прогнало від хати вранішнє сонце.
Волосся твого, що русявим було,
Торкнулась туману срібная стрічка.
Та серденька лагідне ніжне тепло
Таке видовище не упусти, мій друже
І поцілунком промінь золотий
Тебе зігріє, це приємно дуже.
Як викотиться стиглим гарбузом
На той баштан блакитний та безмежний
Яскраве сонце.То й забудеш сон,Бо полонить краса ця і бентежить.
Ти цим не накликай на себе лиха,
Бо воно й справді підкрадеться тихо
Й гостем непроханим заявиться сюди.
Не " плюй в криницю", із якої п"єш,
Не завдавай нікому зла та болю,
Яму не рий комусь, бо сам впадеш
Багрянцем сяють маків пелюсточки
Та чути жайвора вгорі чудовий спів
І крилечка тріпочуть, мов листочки.
Донизу небо кида бірюзу,
Яка вкриває васильки-волошки,
Рясну пустити може ще сльозу
На малій кисличці,
Хоч позолотив їх серпень,
Ніби й гарні з виду.
Але тверді, немов камінь,
Що і не вкусити.
Так і люди теж бувають
Але тобі, матусю, злі вітри
Сипнули сивини ще молодою.
Та вистояла, все стерпіть зуміла
І горе подолать взяла десь сили,
Й на люди не виходила сумною.
Всміхалася, усе пісні співала,
З подругами угорі.
-Я умію гарно плавать,-
Похвалилася усім.
-Як це плавать?
Ти ж розтанеш,
Станеш краплею води,
Під сонечком весняним спину гріє.
Тобі я, полечко так радісно кричу:
-Ти ж моя доля і життя й надія.
Мій прадід тут трудився увесь вік,
Дідусь землицю пестив, мов дитятко,
А батько ще малим босоніж біг,
І душу хай тішить розмай,
Бо скоро покотиться-котиться
Вже літечко за небокрай.
Замінить віночок ромашковий
Айстр диво-калейдоскоп,
А пелюсточки трояндові
Сиділа пара голубів,
Птахи були такі щасливі,
Він їй щось ніжно воркотів.
І цілував свою кохану
Та сизим обнімав крилом.
Від почуттів тих без обману
На жаль коротке дуже теж.
Ми ж не замислюємось вчасно,
Що літ назад не повернеш.
Через дрібниці сваримося,
Створюємо " купу" проблем,
Втрачаємо усе хороше,