Особа Пропаща
Я знаю, ти десь тут
Десь там, де вітер шепче
Глибоководна путь
Мої спіткання держе
Гори, гора
Вгорі десь вітер почорнілий
Мого страху невтримна білизна
Гори, гора, допоки є причина
Допоки ти сама гориш. До скону. На горищі
Мене супроводять думки
Брудні, гамірні та холодні
Здається, до смерті - три дні
До щастя залишусь голодним
До смерті залишусь ніким
Допоки я буду собою
У світі, де горять скрижаліДе покидьки палають у печаліДе думи милосердь і мукСкрипуть, утворюючи звукСкрипуть, утворюючи подих І виринають із глибинНерівномірні вдих та видихІ я в кімнаті цій. Один
Одного дня це все мине
І кров'ю зійдуть грішноріки
Допоки йтимуть за роками літа
Минатиме і біль, і жах мине
Крізь перетворення повіки