![я втомилась молитись]()
покажи мені, боже, в яку сторону вірити
ми були колись друзями, ми були твої сироти
поясни як рішаєш кому нести вогонь
натякни хто є гідним їсти з твоїх долонь
моє маленьке серце куйовдить від болі
мої плямисті очі роз'їдає від солі
світ красивий, жахливий, чудний та дурний
мені треба тут жити, то чому ж він чужий?
боже, де ти зникаєш коли падають стіни
коли падають люди, коли падають міни
голосами мільйонів просякли ґрунти
ти так добре сховався, я не можу знайти
так все зручно придумав, все так просто сказав
ми збираєм до купи, хтось гадав, хтось благав
хтось позбавився волі, хтось приніс пістолет
поможи мені, боже, зрозуміти концепт
мало б щось відбуватись, мав би гримати грім
подивись що накоїли в царстві твоїм
подивись як тьмяніють джерела від крові
чи мені це прийняти жестом божої волі?
мав збирати в обійми, мав давати порад
невибагливим дітям, що звикли до зрад
нас так просто любити, ми хороші малі
я втомилась молитись
що люди
не злі
