Софія Лєсьо
Їй десь між тридцять і шістнадцять,
Питати про вік у жінки - дурний тон
Як і про кількість випитих на борту бокалів,
На яких залишилася її помада, чи то кров
Очі горять дикою, недоступною пристрастю,
В грудях пече, не дим, не бриз
Не терпкі гори, не мороз.
Вже звик, не тимчасово жарить,
Не першу зиму, дві, чи двадцять.
Шматує час всіх лезом срібним,
теплий липень
далеке світло опівнічного міста
повний місяць
в чорних очах страх і зневіра
холодний, ще не байдужий погляд