Таміла Літвішко
Старість
Залізо часу лягає на скроні,
Минулі роки у зморшки впліта.
І спогади, як давні ікони,
В душі старечій, як свічка горять.
Була весна, і літо палало,
Годинник
Годинник на стіні невпинно цокає,
Хвилини срібні у пісок стирає.
Нехай тікає час, мов річка, крок за кроком,
Він вічність нам у серце посилає.
Тік-так, тік-так, пливуть хвилини,
Герої не вмирають!
Герої не вмирають, їх світло вічно сяє,
В серцях живуть їх подвиги святі.
Коли ворожа хмара чорним обгортає,
Вони ,як промені ведуть у майбуття.
Вогонь у небі, дим над полем,
Земля риданням сповнена навколо.
І чути крик, і плач, і біль,
Війна не знає меж, не знає волі.
Зруйновані домівки, зламані мости,
Ти думав, що ми вмиємось, слізьми?
Та ми встаєм із попелу, як птахи.
Хай бурі нас шматують, ми міцні,
І навіть в темряві знайдемо вихід.
Ти думав, що ми зломлені, німі?
Маки життя
Маки життя розквітають у полі,
Кров'ю пролитою в полі зросли,
Мовчки стоять, мов солдати на волі,
Літвішко Таміла
У світі, де душа замінена грошима
У світі, де душа замінена грошима,
Суспільство деградує, наче пуста сила.
Забуті ідеали, мрії в рукаві,
Все зменшується до одного знака долар
Ллються із екранів облудні слова,
Мамина молитва лине в небо,
Як ранкова зірка, світло сяє.
Сил дає вона, де слабкості не треба,
Від біди і горя нас оберігає.
Мамина молитва - ніжний шепіт ночі,
Темна вода
Темна вода в обіймах ночі,
Тихо пливе між берегами.
Сріблом місяця серце точить,
Шепоче таємниці з небесами.
Тінь лісу пильнує з боку,
Голуб миру летить у блакиті,
Крила розкинув, мов оберіг.
Несучи в серці любов і надію,
Там, де досі був лиш тільки грім.
Він несе нам світло і обійми,
Душам втомленим лікує біль.
