Виктор Харламов
Всепоглинаючий час, не мине
Не лева кігті, не землі приплоду,
Не кожного... Він вчасно жне земне -
Найкраще, не минає.., давших шкоду.
Скоріше зуби тигра виривай.
Межова! - У каштанах та квітах;
Ти, навчаєш добру крізь літа...
Хлібороби твої в Заповітах,
Множать щастя Землі, що свята!
Межова... - неосяжна ланами,
Мне в этом крае дали, как основу,
В далёкие советские года,
Любовь к украинскому чудо - слову,
Как к Родине любовь... И где, когда
Мне пригодится речь, что музыкальна
Щастя, ні… — вікно,
Де не сплять вночі.
Може — п'ють вино,
Може й при свічі.
Або просто — рук
Не рознімуть двоє.
Я житиму з упевненістю у тім
Що для любові вказівок не треба;
Обдуреному, можна буть святим
Не раптом, сам відчуєш поклик неба.
Твій образ тут, зі мною завжди - тінь,
Маю слово, як трунок, чи кров...
Почуттями народжене все ж...
Все про вірність, кохання, любов,
Пристрасть ніжну, шалену без меж...
Це про тебе співає душа,
Круглый год, а может и квадратный,
Только это не даёт ответ,
Почему.., весне и лету вслед,
Часів Муравський шлях колись шукав
Козак сторожовий, в Крим та Окрайну:
Харциз Гончар був сотник кращих лав,
Гроза татарських недругів. Він хану
Не дав так панувати, як в орді,
Догорает костер,
Стал похож на свечку…
Не пошел разговор
Полноводной речкой…
Наивные и дерзкие причуды,
У человечества на службе на века...
Свой срок и почерк мастака, иуды...
Хранит любви душа, жнёт творчества рука.
Взгляни на прелести восторга лести,
«Душа, куди ти — безоглядна?…
Світ за тобою марить сліз дощем;
Чи від свого вогню втікти ти владна,
за тінню мрій чужих, де серця щем?
все далі…
згубний шлях дій Попелюшки,
Воочию увидишь, лишь вглядись
В капитализм, где бандитизма грани,
Нас ненавидеть учат время, жизнь;
Не видишь.? - Всё равно тебя обманем.
