Виктор Харламов
Часів козаччини, Муравський шлях шукав
Козак сторожовий в Крим, та й Окрайну,
Харциз Гончар, той сотник кращих лав,
Гроза татарських недругів, що хану
Не дав так панувати, як в орді,
Читаю вірші., мабудь що., колег,
Та колежанок з куцими думками...
Хто, викрутаси слів, що від омег,
Посіяв ніби Бога віщі гами.?
Навіщо мружити очиці; вщент,
Спокуси совісті всі золоті.
Любов не може краще розпізнати:
Гріхи та роздуми і справи ті
Що з'являється з любов'ю... щастя дати.
Принади, що з провиною - твої,
Скупают йод любимый Гей Люссаком,
У радиометров, вдруг выходной..?
Всё в СМИ покрыто власти серым лаком,
Листьями первыми, — шорох их глух
Вовсе не ведая в то что не лгали,
Пестрой расцветки (фазан ли петух?),
Карты краплёные осени пали.
Не для пасьянса гаданий сей знак,
Я понимаю дедов и отцов:
Их Сталин убивал за слово только,
Но, мы сегодня, в ранге подлецов
Внимаем Путину: "Победа" - долька
Его политики раздора.! Да!
Всепоглинаючий час, не мине
Не лева кігті, не землі приплоду,
Не кожного... Він вчасно жне земне -
Найкраще, не минає.., давших шкоду.
Скоріше зуби тигра виривай.
От шаманов до «жалких тиранов»
Шёл народ под церковную блажь:
Сто религий пяти океанов
«Океании».! Хочешь, уважь
Ту, что ближе тебе и знакома,
В пять ровно спишь, проспектом Карла Маркса,
Что облик Яворницкого хранит,
Чуть сонная Сузуки, ночи клякса,
Со мной, врут памяти... Крутой визит:
Здесь молодость прошла... за четверть часа...
В мире этом, в диковинку слово,
Кто любовью согреет твой дом;
Души грязные.? — Что ж в них такого,
В каждом "счастья" с лихвой… Но о ком,
У дзеркало поглянь, скажи собі:
"Час для нащадків: діти є, онуки.?"
Стань батьком, спадки онови, тоді,
Обманювати не потрібно злуки
Порожнього, важливого в борні,
Умолкли пушки в 45 -м,
Взрыв ядерный ещё живёт;
Коронавируса поход;
Миус и Дон в аду распятом.