Дмитро Загул
1890 - 1944
Poems
- “І невже ж це правда, що напередодні”
- “Із буйнесеньким вітром в погоні”
- “Багато акордів на струнах моїх”
- “Бувають хвилини спокою порожнього”
- “В дзеркалі Черемшу скелі високії”
- “В моїй груді дужа сила”
- “Віє казкою чудною”
- “Вечірньою годиною за мрією огнистою”
- “Вже давно перестали морози”
- “Власні смутки, власні болі”
- “Гей! Та доки сумувати”
- “Гнуться високі тополі”