Чекання
В вечірньому небі заходило сонце,
Всі квіти голівки ховали свої,
Вона ж виглядала його крізь віконце,
Хотіла зустріти вечірні вогні.
А він не приходив, не линув до неї
Вона ж все чекала кохання своє.
Хотіла провести цю нічку із милим,
Хотіла дивитись як сонце встає.
Та ось на ромашках роса виступає,
В гаю десь далеко зозуля кує,
В саду соловей свою пісню співає,
В блакитному небі вже й сонце встає.
Вона ж все сиділа, сиділа й мовчала,
З очей її сірих котилась сльоза.
Коханого дівчина вже не чекала,
Вона залишилась на світі одна