Диви, як посміхаюсь я з тобою…
Диви, як посміхаюсь я з тобою!
На віях розпускаються троянди.
Ти шепчеш, що поділишся зі мною
Чимось своїм насправді сокровенним.
Там вітер за вікном гойдає пальми,
Коли в той час ти вчиш мене коханню,
Де алеф - це початок і благання,
А тав - немов блаженство й феєрверки.
У присмерках знаходжу втіху й спокій,
Пʼю чорний чай, напівсолоні губи
Їм нескіченне осені зітхання,
Вдихаю щастя, лежачи на грудях.
