Дві долі, наче стежки
В душі моїй зійшлись.
Дві мови, наче пісні
У серденьку сплелись.
Квітуча українська,
Що душу ожива
Й могутняя російська,
Що друзів поєдна.
Коли на серці смуток,
Коли в душі печаль,
Вернися, любий друже,
У свій чарівний край,
Де мова барвінкова,
Де пісня солов’я
І гомоном діброва
З тобою промовля.
Там стежка росяниста,
Безмежнії поля
І пісня колискова,
Що ненечка співа.
Давайте, люди світу,
В добрі і мирі жить!
І мови наші рідні
Плекайте й бережіть.
Мов поганих не існує в світі, є лише погані язики (Анатолій Бортняк)
Могутняя китайська, англійська і латвійська - могутні усі мови, якими говорять. Ну а для когось мова могутняя російська - це мова шовінізму, убивць, гвалтівників.
